Вплив моральної атмосфери і психологічного клімату батьків на формування особистості дитини
«... Людина не може бути вихована безпосереднім впливом однієї особи, якими б якостями ця особа не володіла»(А. Макаренко)
Віки та епохи люди ламали голови над таємницями становлення особистості, дивом зростання паростків «я» під нестерпною спекою впливів, моделей, чітко визначених «шляхів виховання» та «способів становлення». У свій час Гельвецій говорив, що люди не народжуються, а стають тими, ким вони є, маючи на увазі величезну роль виховання в процесі становлення особистості. Пригадується також і давньокитайська притча про господаря, який сумував, що сходи на його полі не ростуть, і заходився витягувати їх руками. Так, на його думку, він допомагав їм рости. А сходи врешті зів'яли.
Щось схоже може трапитися і з нашим занадто нетерплячим пориванням «досягти мети виховання», «виліпити особистість» за образом і подобою своїх уявлень, забуваючи про їх власну природу і час для проростання, становлення, розквіту і усвідомлення.
Тому сьогодні ми поговоримо про вплив моральної атмосфери і психологічного клімату батьків на формування особистості дитини.
Наші діти - це наша старість. Правильне виховання - це наша щаслива старість, а погане виховання – це наше майбутнє горе, наша провина перед іншими, перед країною. Не думайте, що виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте, навчаєте її, або ж наказуєте. Ні! Ви виховуєте постійно, навіть тоді, коли вас нема вдома. Адже, як ви одягаєтесь, як розмовляєте з іншими людьми, що говорите про інших, як і з чого радієте чи сумуєте, як ведете себе з друзями чи ворогами... – все це має для дитини велике значення.
Запитання для обговорення.
1. Яку роль відіграє особистий приклад батьків у формуванні моральних підвалин дітей? Наведіть приклади з особистої практики.
2. Що заважає у досягненні позитивного результату у вихованні дітей?
3. У чому, на вашу думку, полягає моральне виховання дитини в сім'ї?
4. Що, на ваш погляд, краще виховує: довір'я чи суворий контроль? Підкріпіть відповідь прикладами з життя.
5. Чи помічаєте ви ознаки егоїзму у власних дітей? Яких заходів вживаєте для їх викорінення?
6. Які шляхи та засоби виховання дітей ви запропонували б? Як виховати у дітей доброту, людяність, співпереживання?
7. Що спричиняє до появи у дітей неуважності, байдужості, черствості, егоїзму? Як цьому запобігти?
8. Чим ви керуєтесь у вихованні дітей: почуттям чи розумом?
9. Як ви привчаєте дітей до систематичної побутової праці?
10. Як застосовуєте методи заохочення і покарання в стимулюванні навчання дітей?
11. Чи існує у вашій сім'ї практика покарання? Наскільки вона ефективна?
12. Скільки часу сидить ваша дитина біля телевізора, які передачі дивиться?
Педагогічні задачі і завдання.
1. Якось на пустищі біля збудованої недавно крамниці підлітки гралися в «ножика». Хто програє, повинен їсти землю. Хлопчик, який опинився у такій ситуації, відмовився виконати умови гри. Тоді інші старші хлопці зв'язали його, набили рот землею і залишили одного, Надворі швидко стемніло, пішов дощ, стало холодно, але ніхто з хлопців не з'явився на допомогу. Зовсім випадково дорослі чоловіки, які поверталися додому, почули стогін і принесли змученого хлопчика додому.
Які причини такої жорстокої поведінки підлітків?
Які саме недоліки сімейного виховання виявилися в цій ситуації? Подумайте, чи здатні ваші діти на жорстокість?
2. Розмова двох хлопчаків:
‑ Ач, п'яний іде!
‑ Що ж, що п'яний! Подумаєш!..
‑ Але й недобре! Ганьба це.
‑ Це чому ж? Виростеш великим, сам будеш пити вино... Усі дорослі п'ють. Тато каже: «Який же чоловік вина не п'є?!»
Як ви здійснюєте антиалкогольне виховання дітей у сім'ї?
3. Син прийшов зі школи. «Мамо, – радісно кричить він, – я дванадцятку одержав! А Андрійко двійку. Ми йому допомагати будемо. Я також буду».
Ганна Миколаївна сказала: «От ще помічник знайшовся. Будеш іншим допомагати — сам відстанеш. Ти краще старайся, синочку. Першим у класі будеш».
Що в поведінці матері було неправильним?
Які риси характеру розвиває мати в сина?
Що б ви сказали дитині в аналогічній ситуації?
4. «Не докладу, що робити з сином. Він обманює на кожному кроці.
Я можу простити будь-який вчинок, будь-яку витівку, але мені нестерпно боляче усвідомлювати, що брехня стає другою натурою хлопця. У горах кажуть: маленький камінець породжує лавину. Ось так і брехня. Від нечесності ‑ до постійного обману, від великої брехні ‑ до злочину. Це нерідко закономірний шлях. Але я не хочу, щоб мій син став злочинцем. Що ж робити? Як відвернути його обман?»
Що б ви порадили авторці листа?
Назвіть причини, які, на вашу думку, можуть спричинити нечесність підлітка.
Проаналізуйте свою поведінку: чи завжди ви щирі з дітьми? Чи довіряєте їм? А вони вам?
5. «...З самого дитинства мама не довіряла мені роботу. Що б я не робила, вона переробляла потім. Навіть зараз (мені вже 22 роки), вона не довіряє мені самій прати, каже, що я не зможу і тільки зламаю машинку.
Я зовсім не пристосована до життя, росту, ніби парникова рослина, майже нічого не вмію робити. І ви не думайте, що я єдина в сім'ї, нас четверо дівчат, просто я «молодшенька».
Чи існують відмінності щодо виховання старших і молодших дітей?
Проаналізуйте своє ставлення в сім'ї до старших і молодших дітей.
Висловіть свої враження щодо цього листа.
6. «Не прийняли? Так тобі і треба. Балерина! Це з твоєю осанкою, фігурою. Шити краще вчися,» ‑ з неприхованим задоволенням вичитує мати доньку, яка повернулася після невдалої спроби вступити до балетної студії.
Чи правильно реагує на невдачу доньки мати?
Чи може мати розраховувати на співчуття доньки, якщо в неї трапиться неприємність на роботі?
Як повелися б ви, якби у вас у сім'ї склалася подібна ситуація?
Поради батькам
Перше й безумовне правило – ніякого насилля! Тілесні покарання неприпустимі!
Поважайте гідність дитини.
Подавайте добрі приклади!
Використовуйте кожну вільну хвилину для бесіди з дитиною.
Пам'ятайте, що основні співбесідники для дитини в сім'ї — мама, тато, бабуся або дідусь.
Доручайте старшим дітям якомога більше розмовляти з дитиною у вільний час.
Не забувайте дослівно вживати прислів'я, загадувати загадки.
Стимулюйте дитину згадувати окремі рядки окремих віршів, розповідей...
Кожне незрозуміле слово обов'язково поясніть дитині. Використовуйте словник.
19 заповідей Марії Монтессорі для батьків Вважається, що всього чотири педагоги ХХ століття зробили революцію у вихованні це американець Джон Дьюї, німець Георг Кершенштейнер, італійка Марія Монтессорі і радянський педагог Антон Макаренко.
Марія Монтессорі сформулювала короткі заповіді-нагадування для батьків. Вони прості, але якщо вдуматися в кожну з них - це багатотомна мудрість в декількох словах.
І якщо хоча б раз на рік перечитувати цей список, і тоді взаємини з дітьми можуть вийти на якісно новий рівень, а дитина виросте більш розвиненою і гармонійною особистістю.
1. Дітей вчить те, що їх оточує.
2. Якщо дитину часто критикують - вона вчиться засуджувати.
3. Якщо дитину часто хвалять - вона вчиться оцінювати.
4. Якщо дитині демонструють ворожість - вона вчиться битися.
5. Якщо з дитиною чесні - вона вчиться справедливості.
6. Якщо дитину часто висміюють - вона вчиться бути боязкою.
7. Якщо дитина живе з почуттям безпеки - вона вчиться вірити.
8. Якщо дитину часто ганьблять - вона вчиться відчувати себе винуватою.
9. Якщо дитину часто схвалюють - вона вчиться добре до себе ставитися.
10. Якщо до дитини часто бувають поблажливі - вона вчиться бути терплячою.
11. Якщо дитину часто підбадьорюють - вона набуває впевненість у собі.
12. Якщо дитина живе в атмосфері дружби і відчуває себе необхідною - вона вчиться знаходити в цьому світі любов.
13. Не кажіть погано про дитину - ні при ній, ні без неї.
14. Концентруйтесь на розвитку хорошого в дитині, так що в підсумку поганому не залишатиметься місця.
15. Завжди прислухайтеся і відповідайте дитині, яка звертається до вас.
16. Поважайте дитину, яка зробила помилку і зможе зараз або трохи пізніше виправити її.
17. Будьте готові допомогти дитині, яка знаходиться в пошуку, і бути непомітним для тієї дитини, яка вже все знайшла.
18. Допомагайте дитині освоювати неосвоєне раніше. Робіть це, наповнюючи навколишній світ турботою, стриманістю, тишею і любов`ю.
19. У поводженні з дитиною завжди дотримуйтеся кращих манер - пропонуйте їй краще, що є у вас самих.
Батьки і діти (Надія Красоткіна)
Батьки і діти — це любов і сльози,
Це вічне щастя і одвічний біль.
Це — сонце і тепло, сніги й морози,
Мед на вуста й на вічні рани сіль.
Як на троянді — колючки і квіти,
Так і в житті є радість і печаль.
Високі мрії й дуже різні діти...
Чомусь таке трапляється, на жаль.
Всім хочеться все мати в ідеалі,
Причому водночас і без зусиль.
Щоб щастя без труда і без печалі
Пливло саме у руки звідусіль.
Та у житті такого не буває
Й запам’ятати треба в чому річ:
Зоря щаслива лиш тоді засяє,
Якщо трудитись будеш день і ніч.
А діти — це і щастя, і турбота,
Відповідальність і тривога теж.
Без відпочинку й вихідних робота,
Любов така, яка не має меж!
Розвантаження та оновлення програм початкової школи
Здійснено в межах чинного Державного стандарту
Завдання :
• видалення з програм зайвої інформації (спрощення)
• усунення дублювання
• більш логічний виклад важливих тем (ядро знань)
• запровадження компетентністного підходу
Мета:
•переглянути у стислі терміни програми початкової школи
• залучити максимальну кількість активних вчителів-практиків
• продемонструвати, що пропозиції експертів і громадськості будуть враховані
• застосувати онлайн-технології для обробки великих масивів інформації
• побудувати довіру між освітянами та МОН
Реалізація:
• запропоновані зміни були структуровані відповідно до формування ключових та предметних компетентностей
• окремі зміни були внесені до пояснювальних записок, з метою корегування мети й завдань вивчення навчального предмета, особливостей організації вивчення програмового матеріалу тощо.
Ключові зміни:
• знято фіксовану кількість годин на вивчення кожної теми - тепер учителі визначатимуть їх самостійно, враховуючи рівень підготовки класу, наявність навчально-методичного забезпечення та регіональні особливості
• знято дублювання змісту у навчальних предметах «Основи здоров'я», «Я у світі», «Природознавство»
• здійснено перерозподіл тем між класами, щоб привести процес навчання у відповідність до вікових можливостей молодших школярів та принципу здоров’язбереження
• уніфіковано термінологію програм, якою мають послуговуватися вчителі та автори підручників, її наближено до вікових особливостей молодших школярів
Музичне, образотворче мистецтво та фізкультура - що змінено?
•зменшено теорію, декомунізовано зміст (вилучено пісні «Вниз по матушке, по Волге», «Священная война» тощо), додано сучасних авторів, збільшено час на рухову активність і творчість
•прибрані психологічно шкідливі ігри, скасована муштра «рівняйсь-струнко», додані сучасні активні ігри на співпрацю і взаємодопомогу, додані здоров’язбережувальні модулі, прибраний контроль нормативів.
Опис ключових змін в оновлених програмах початкової школи
Внесені вчителями, батьками та науковцями під час відкритого обговорення на платформі EdEra, затверджені рішенням Колегії МОН
від 4 серпня 2016 р., оприлюднені на сайті МОН 11 серпня 2016 р.
Зміст
Що конкретно змінилося у програмах початкової школи?
Українська мова. 1-4 класи
Літературне читання. 2-4 класи
Математика. 1-4 класи
Інформатика. 2-4 класи
Фізична культура. 1-4 класи
Мистецтво. 1-4 класи
Музика. 1-4 класи
Образотворче мистецтво. 1-4 класи
Основи здоров'я. 1-4 класи
Природознавство. 1-4 класи
Трудове навчання. 1-4 класи
Я у світі. 3-4 класи
Англійська мова. 1-4 класи загальноосвітніх шкіл.
Англійська мова. 1-4 класи спеціалізованих шкіл
Що конкретно змінилося у програмах початкової школи?
Вперше в одному документі компактно наведено опис ключових змін до ВСІХ оновлених програм.
Вчителі, батьки - прочитайте, будь ласка. Бо, на жаль, інформація, яка до вас надходить через ЗМІ, не завжди коректна та не дає можливості зрозуміти: що ж відбувається насправді?
І у такому випадку єдиний спосіб отримати об'єктивну інформацію - звернутися до першоджерела.
Зміни до програм початкової школи стали результатом безпрецедентно відкритого обговорення на освітній Інтернет-платформі EdEra (https://www.ed-era.com), у якому взяли участь більше чотирьох тисяч вчителів, батьків, науковців, які внесли більше восьми тисяч пропозицій.
4 серпня Колегія МОН затвердила ці зміни, а 11 серпня на сайті Міністерства освіти та науки були викладені оновлені програми.
Зі всіма програмами початкової школи (в т.ч. – оновленими) можна ознайомитися за цим посиланням: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/pochatkova-shkola.html
Однак перед тим, як знайомитися з оновленими програмами, вчителям та батькам доречно мати загальне уявлення про те, які саме пропозиції висувалися, чому вони були прийняті чи відхилені.
Саме тому зібрано в один документ всі ввідні розділи до кожної з програм з описом ключових зміни, які вносилися учасниками обговорень.
Власне, саме під час внесення пропозицій та їх обговорення відбувалися найбільш цікаві дискусії, які показали, що в України накопичилась «критична маса» активних вчителів, які не просто скаржаться на важке життя та недолугість застарілих норм, але й готові приділити власний час, досвід та знання, щоб змінювати нашу школу на користь маленьким українцям.
Сподіваюсь, що знайомство з цим надзвичайно цікавим та важливим документом допоможе більш точно побачити сутність пропонованих змін та пересвідчитися, що ці зміни – не результат «кабінетних рішень», а справді відкрита та відверта дискусія про те, чому саме і як саме мають вчитися наші діти у початковій школі.
Важливо й те, що ці зміни – лише перший крок, початок шляху до оновлення української освіти. Вже незабаром буде оприлюднена Концепція нової української школи та відкрито її публічне обговорення, сподіваюсь – у такому ж демократичному форматі. Потім – нові стандарти та нові програми: на цей раз – для всіх класів.
Уважаемые родители, для вас и наших детей ссылки песен- приятного прослушивания.
Колискова - http://zaycev.net/pages/6820/682044.shtml
Улыбчивая песенка - http://mp3ostrov.com/?string=%C4%E0%F8%E0+%C4%E2%E8%ED%FF%ED%E8%ED%E0
Вплив моральної атмосфери і психологічного клімату батьків на формування особистості дитини
«... Людина не може бути вихована безпосереднім впливом однієї особи, якими б якостями ця особа не володіла»
(А. Макаренко) Віки та епохи люди ламали голови над таємницями становлення особистості, дивом зростання паростків «я» під нестерпною спекою впливів, моделей, чітко визначених «шляхів виховання» та «способів становлення». У свій час Гельвецій говорив, що люди не народжуються, а стають тими, ким вони є, маючи на увазі величезну роль виховання в процесі становлення особистості. Пригадується також і давньокитайська притча про господаря, який сумував, що сходи на його полі не ростуть, і заходився витягувати їх руками. Так, на його думку, він допомагав їм рости. А сходи врешті зів'яли.
Щось схоже може трапитися і з нашим занадто нетерплячим пориванням «досягти мети виховання», «виліпити особистість» за образом і подобою своїх уявлень, забуваючи про їх власну природу і час для проростання, становлення, розквіту і усвідомлення.
Тому сьогодні ми поговоримо про вплив моральної атмосфери і психологічного клімату батьків на формування особистості дитини.
Наші діти - це наша старість. Правильне виховання - це наша щаслива старість, а погане виховання – це наше майбутнє горе, наша провина перед іншими, перед країною. Не думайте, що виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте, навчаєте її, або ж наказуєте. Ні! Ви виховуєте постійно, навіть тоді, коли вас нема вдома. Адже, як ви одягаєтесь, як розмовляєте з іншими людьми, що говорите про інших, як і з чого радієте чи сумуєте, як ведете себе з друзями чи ворогами... – все це має для дитини велике значення.
Запитання для обговорення.
1. Яку роль відіграє особистий приклад батьків у формуванні моральних підвалин дітей? Наведіть приклади з особистої практики.
2. Що заважає у досягненні позитивного результату у вихованні дітей?
3. У чому, на вашу думку, полягає моральне виховання дитини в сім'ї?
4. Що, на ваш погляд, краще виховує: довір'я чи суворий контроль? Підкріпіть відповідь прикладами з життя.
5. Чи помічаєте ви ознаки егоїзму у власних дітей? Яких заходів вживаєте для їх викорінення?
6. Які шляхи та засоби виховання дітей ви запропонували б? Як виховати у дітей доброту, людяність, співпереживання?
7. Що спричиняє до появи у дітей неуважності, байдужості, черствості, егоїзму? Як цьому запобігти?
8. Чим ви керуєтесь у вихованні дітей: почуттям чи розумом?
9. Як ви привчаєте дітей до систематичної побутової праці?
10. Як застосовуєте методи заохочення і покарання в стимулюванні навчання дітей?
11. Чи існує у вашій сім'ї практика покарання? Наскільки вона ефективна?
12. Скільки часу сидить ваша дитина біля телевізора, які передачі дивиться?
Педагогічні задачі і завдання.
1. Якось на пустищі біля збудованої недавно крамниці підлітки гралися в «ножика». Хто програє, повинен їсти землю. Хлопчик, який опинився у такій ситуації, відмовився виконати умови гри. Тоді інші старші хлопці зв'язали його, набили рот землею і залишили одного, Надворі швидко стемніло, пішов дощ, стало холодно, але ніхто з хлопців не з'явився на допомогу. Зовсім випадково дорослі чоловіки, які поверталися додому, почули стогін і принесли змученого хлопчика додому.
Які причини такої жорстокої поведінки підлітків?
Які саме недоліки сімейного виховання виявилися в цій ситуації? Подумайте, чи здатні ваші діти на жорстокість?
2. Розмова двох хлопчаків:
‑ Ач, п'яний іде!
‑ Що ж, що п'яний! Подумаєш!..
‑ Але й недобре! Ганьба це.
‑ Це чому ж? Виростеш великим, сам будеш пити вино... Усі дорослі п'ють. Тато каже: «Який же чоловік вина не п'є?!»
Як ви здійснюєте антиалкогольне виховання дітей у сім'ї?
3. Син прийшов зі школи. «Мамо, – радісно кричить він, – я дванадцятку одержав! А Андрійко двійку. Ми йому допомагати будемо. Я також буду».
Ганна Миколаївна сказала: «От ще помічник знайшовся. Будеш іншим допомагати — сам відстанеш. Ти краще старайся, синочку. Першим у класі будеш».
Що в поведінці матері було неправильним?
Які риси характеру розвиває мати в сина?
Що б ви сказали дитині в аналогічній ситуації?
4. «Не докладу, що робити з сином. Він обманює на кожному кроці.
Я можу простити будь-який вчинок, будь-яку витівку, але мені нестерпно боляче усвідомлювати, що брехня стає другою натурою хлопця. У горах кажуть: маленький камінець породжує лавину. Ось так і брехня. Від нечесності ‑ до постійного обману, від великої брехні ‑ до злочину. Це нерідко закономірний шлях. Але я не хочу, щоб мій син став злочинцем. Що ж робити? Як відвернути його обман?»
Що б ви порадили авторці листа?
Назвіть причини, які, на вашу думку, можуть спричинити нечесність підлітка.
Проаналізуйте свою поведінку: чи завжди ви щирі з дітьми? Чи довіряєте їм? А вони вам?
5. «...З самого дитинства мама не довіряла мені роботу. Що б я не робила, вона переробляла потім. Навіть зараз (мені вже 22 роки), вона не довіряє мені самій прати, каже, що я не зможу і тільки зламаю машинку.
Я зовсім не пристосована до життя, росту, ніби парникова рослина, майже нічого не вмію робити. І ви не думайте, що я єдина в сім'ї, нас четверо дівчат, просто я «молодшенька».
Чи існують відмінності щодо виховання старших і молодших дітей?
Проаналізуйте своє ставлення в сім'ї до старших і молодших дітей.
Висловіть свої враження щодо цього листа.
6. «Не прийняли? Так тобі і треба. Балерина! Це з твоєю осанкою, фігурою. Шити краще вчися,» ‑ з неприхованим задоволенням вичитує мати доньку, яка повернулася після невдалої спроби вступити до балетної студії.
Чи правильно реагує на невдачу доньки мати?
Чи може мати розраховувати на співчуття доньки, якщо в неї трапиться неприємність на роботі?
Як повелися б ви, якби у вас у сім'ї склалася подібна ситуація?
Поради батькам
Перше й безумовне правило – ніякого насилля! Тілесні покарання неприпустимі!
Поважайте гідність дитини.
Подавайте добрі приклади!
Використовуйте кожну вільну хвилину для бесіди з дитиною.
Пам'ятайте, що основні співбесідники для дитини в сім'ї — мама, тато, бабуся або дідусь.
Доручайте старшим дітям якомога більше розмовляти з дитиною у вільний час.
Не забувайте дослівно вживати прислів'я, загадувати загадки.
Стимулюйте дитину згадувати окремі рядки окремих віршів, розповідей...
Кожне незрозуміле слово обов'язково поясніть дитині.
Використовуйте словник.
19 заповідей Марії Монтессорі для батьків Вважається, що всього чотири педагоги ХХ століття зробили революцію у вихованні. Це американець Джон Дьюї, німець Георг Кершенштейнер, італійка Марія Монтессорі і радянський педагог Антон Макаренко.
Марія Монтессорі сформулювала короткі заповіді-нагадування для батьків. Вони прості, але якщо вдуматися в кожну з них - це багатотомна мудрість в декількох словах.
І якщо хоча б раз на рік перечитувати цей список, і тоді взаємини з дітьми можуть вийти на якісно новий рівень, а дитина виросте більш розвиненою і гармонійною особистістю.
1. Дітей вчить те, що їх оточує.
2. Якщо дитину часто критикують - вона вчиться засуджувати.
3. Якщо дитину часто хвалять - вона вчиться оцінювати.
4. Якщо дитині демонструють ворожість - вона вчиться битися.
5. Якщо з дитиною чесні - вона вчиться справедливості.
6. Якщо дитину часто висміюють - вона вчиться бути боязкою.
7. Якщо дитина живе з почуттям безпеки - вона вчиться вірити.
8. Якщо дитину часто ганьблять - вона вчиться відчувати себе винуватою.
9. Якщо дитину часто схвалюють - вона вчиться добре до себе ставитися.
10. Якщо до дитини часто бувають поблажливі - вона вчиться бути терплячою.
11. Якщо дитину часто підбадьорюють - вона набуває впевненість у собі.
12. Якщо дитина живе в атмосфері дружби і відчуває себе необхідною - вона вчиться знаходити в цьому світі любов.
13. Не кажіть погано про дитину - ні при ній, ні без неї.
14. Концентруйтесь на розвитку хорошого в дитині, так що в підсумку поганому не залишатиметься місця.
15. Завжди прислухайтеся і відповідайте дитині, яка звертається до вас.
16. Поважайте дитину, яка зробила помилку і зможе зараз або трохи пізніше виправити її.
17. Будьте готові допомогти дитині, яка знаходиться в пошуку, і бути непомітним для тієї дитини, яка вже все знайшла.
18. Допомагайте дитині освоювати неосвоєне раніше. Робіть це, наповнюючи навколишній світ турботою, стриманістю, тишею і любов`ю.
19. У поводженні з дитиною завжди дотримуйтеся кращих манер - пропонуйте їй краще, що є у вас самих.
Батьки і діти (Надія Красоткіна)
Батьки і діти — це любов і сльози,
Це вічне щастя і одвічний біль.
Це — сонце і тепло, сніги й морози,
Мед на вуста й на вічні рани сіль.
Як на троянді — колючки і квіти,
Так і в житті є радість і печаль.
Високі мрії й дуже різні діти...
Чомусь таке трапляється, на жаль.
Всім хочеться все мати в ідеалі,
Причому водночас і без зусиль.
Щоб щастя без труда і без печалі
Пливло саме у руки звідусіль.
Та у житті такого не буває
Й запам’ятати треба в чому річ:
Зоря щаслива лиш тоді засяє,
Якщо трудитись будеш день і ніч.
А діти — це і щастя, і турбота,
Відповідальність і тривога теж.
Без відпочинку й вихідних робота,
Любов така, яка не має меж!
«... Людина не може бути вихована безпосереднім впливом однієї особи, якими б якостями ця особа не володіла»
(А. Макаренко) Віки та епохи люди ламали голови над таємницями становлення особистості, дивом зростання паростків «я» під нестерпною спекою впливів, моделей, чітко визначених «шляхів виховання» та «способів становлення». У свій час Гельвецій говорив, що люди не народжуються, а стають тими, ким вони є, маючи на увазі величезну роль виховання в процесі становлення особистості. Пригадується також і давньокитайська притча про господаря, який сумував, що сходи на його полі не ростуть, і заходився витягувати їх руками. Так, на його думку, він допомагав їм рости. А сходи врешті зів'яли.
Щось схоже може трапитися і з нашим занадто нетерплячим пориванням «досягти мети виховання», «виліпити особистість» за образом і подобою своїх уявлень, забуваючи про їх власну природу і час для проростання, становлення, розквіту і усвідомлення.
Тому сьогодні ми поговоримо про вплив моральної атмосфери і психологічного клімату батьків на формування особистості дитини.
Наші діти - це наша старість. Правильне виховання - це наша щаслива старість, а погане виховання – це наше майбутнє горе, наша провина перед іншими, перед країною. Не думайте, що виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте, навчаєте її, або ж наказуєте. Ні! Ви виховуєте постійно, навіть тоді, коли вас нема вдома. Адже, як ви одягаєтесь, як розмовляєте з іншими людьми, що говорите про інших, як і з чого радієте чи сумуєте, як ведете себе з друзями чи ворогами... – все це має для дитини велике значення.
Запитання для обговорення.
1. Яку роль відіграє особистий приклад батьків у формуванні моральних підвалин дітей? Наведіть приклади з особистої практики.
2. Що заважає у досягненні позитивного результату у вихованні дітей?
3. У чому, на вашу думку, полягає моральне виховання дитини в сім'ї?
4. Що, на ваш погляд, краще виховує: довір'я чи суворий контроль? Підкріпіть відповідь прикладами з життя.
5. Чи помічаєте ви ознаки егоїзму у власних дітей? Яких заходів вживаєте для їх викорінення?
6. Які шляхи та засоби виховання дітей ви запропонували б? Як виховати у дітей доброту, людяність, співпереживання?
7. Що спричиняє до появи у дітей неуважності, байдужості, черствості, егоїзму? Як цьому запобігти?
8. Чим ви керуєтесь у вихованні дітей: почуттям чи розумом?
9. Як ви привчаєте дітей до систематичної побутової праці?
10. Як застосовуєте методи заохочення і покарання в стимулюванні навчання дітей?
11. Чи існує у вашій сім'ї практика покарання? Наскільки вона ефективна?
12. Скільки часу сидить ваша дитина біля телевізора, які передачі дивиться?
Педагогічні задачі і завдання.
1. Якось на пустищі біля збудованої недавно крамниці підлітки гралися в «ножика». Хто програє, повинен їсти землю. Хлопчик, який опинився у такій ситуації, відмовився виконати умови гри. Тоді інші старші хлопці зв'язали його, набили рот землею і залишили одного, Надворі швидко стемніло, пішов дощ, стало холодно, але ніхто з хлопців не з'явився на допомогу. Зовсім випадково дорослі чоловіки, які поверталися додому, почули стогін і принесли змученого хлопчика додому.
Які причини такої жорстокої поведінки підлітків?
Які саме недоліки сімейного виховання виявилися в цій ситуації? Подумайте, чи здатні ваші діти на жорстокість?
2. Розмова двох хлопчаків:
‑ Ач, п'яний іде!
‑ Що ж, що п'яний! Подумаєш!..
‑ Але й недобре! Ганьба це.
‑ Це чому ж? Виростеш великим, сам будеш пити вино... Усі дорослі п'ють. Тато каже: «Який же чоловік вина не п'є?!»
Як ви здійснюєте антиалкогольне виховання дітей у сім'ї?
3. Син прийшов зі школи. «Мамо, – радісно кричить він, – я дванадцятку одержав! А Андрійко двійку. Ми йому допомагати будемо. Я також буду».
Ганна Миколаївна сказала: «От ще помічник знайшовся. Будеш іншим допомагати — сам відстанеш. Ти краще старайся, синочку. Першим у класі будеш».
Що в поведінці матері було неправильним?
Які риси характеру розвиває мати в сина?
Що б ви сказали дитині в аналогічній ситуації?
4. «Не докладу, що робити з сином. Він обманює на кожному кроці.
Я можу простити будь-який вчинок, будь-яку витівку, але мені нестерпно боляче усвідомлювати, що брехня стає другою натурою хлопця. У горах кажуть: маленький камінець породжує лавину. Ось так і брехня. Від нечесності ‑ до постійного обману, від великої брехні ‑ до злочину. Це нерідко закономірний шлях. Але я не хочу, щоб мій син став злочинцем. Що ж робити? Як відвернути його обман?»
Що б ви порадили авторці листа?
Назвіть причини, які, на вашу думку, можуть спричинити нечесність підлітка.
Проаналізуйте свою поведінку: чи завжди ви щирі з дітьми? Чи довіряєте їм? А вони вам?
5. «...З самого дитинства мама не довіряла мені роботу. Що б я не робила, вона переробляла потім. Навіть зараз (мені вже 22 роки), вона не довіряє мені самій прати, каже, що я не зможу і тільки зламаю машинку.
Я зовсім не пристосована до життя, росту, ніби парникова рослина, майже нічого не вмію робити. І ви не думайте, що я єдина в сім'ї, нас четверо дівчат, просто я «молодшенька».
Чи існують відмінності щодо виховання старших і молодших дітей?
Проаналізуйте своє ставлення в сім'ї до старших і молодших дітей.
Висловіть свої враження щодо цього листа.
6. «Не прийняли? Так тобі і треба. Балерина! Це з твоєю осанкою, фігурою. Шити краще вчися,» ‑ з неприхованим задоволенням вичитує мати доньку, яка повернулася після невдалої спроби вступити до балетної студії.
Чи правильно реагує на невдачу доньки мати?
Чи може мати розраховувати на співчуття доньки, якщо в неї трапиться неприємність на роботі?
Як повелися б ви, якби у вас у сім'ї склалася подібна ситуація?
Поради батькам
Перше й безумовне правило – ніякого насилля! Тілесні покарання неприпустимі!
Поважайте гідність дитини.
Подавайте добрі приклади!
Використовуйте кожну вільну хвилину для бесіди з дитиною.
Пам'ятайте, що основні співбесідники для дитини в сім'ї — мама, тато, бабуся або дідусь.
Доручайте старшим дітям якомога більше розмовляти з дитиною у вільний час.
Не забувайте дослівно вживати прислів'я, загадувати загадки.
Стимулюйте дитину згадувати окремі рядки окремих віршів, розповідей...
Кожне незрозуміле слово обов'язково поясніть дитині.
Використовуйте словник.
19 заповідей Марії Монтессорі для батьків Вважається, що всього чотири педагоги ХХ століття зробили революцію у вихованні. Це американець Джон Дьюї, німець Георг Кершенштейнер, італійка Марія Монтессорі і радянський педагог Антон Макаренко.
Марія Монтессорі сформулювала короткі заповіді-нагадування для батьків. Вони прості, але якщо вдуматися в кожну з них - це багатотомна мудрість в декількох словах.
І якщо хоча б раз на рік перечитувати цей список, і тоді взаємини з дітьми можуть вийти на якісно новий рівень, а дитина виросте більш розвиненою і гармонійною особистістю.
1. Дітей вчить те, що їх оточує.
2. Якщо дитину часто критикують - вона вчиться засуджувати.
3. Якщо дитину часто хвалять - вона вчиться оцінювати.
4. Якщо дитині демонструють ворожість - вона вчиться битися.
5. Якщо з дитиною чесні - вона вчиться справедливості.
6. Якщо дитину часто висміюють - вона вчиться бути боязкою.
7. Якщо дитина живе з почуттям безпеки - вона вчиться вірити.
8. Якщо дитину часто ганьблять - вона вчиться відчувати себе винуватою.
9. Якщо дитину часто схвалюють - вона вчиться добре до себе ставитися.
10. Якщо до дитини часто бувають поблажливі - вона вчиться бути терплячою.
11. Якщо дитину часто підбадьорюють - вона набуває впевненість у собі.
12. Якщо дитина живе в атмосфері дружби і відчуває себе необхідною - вона вчиться знаходити в цьому світі любов.
13. Не кажіть погано про дитину - ні при ній, ні без неї.
14. Концентруйтесь на розвитку хорошого в дитині, так що в підсумку поганому не залишатиметься місця.
15. Завжди прислухайтеся і відповідайте дитині, яка звертається до вас.
16. Поважайте дитину, яка зробила помилку і зможе зараз або трохи пізніше виправити її.
17. Будьте готові допомогти дитині, яка знаходиться в пошуку, і бути непомітним для тієї дитини, яка вже все знайшла.
18. Допомагайте дитині освоювати неосвоєне раніше. Робіть це, наповнюючи навколишній світ турботою, стриманістю, тишею і любов`ю.
19. У поводженні з дитиною завжди дотримуйтеся кращих манер - пропонуйте їй краще, що є у вас самих.
Батьки і діти (Надія Красоткіна)
Батьки і діти — це любов і сльози,
Це вічне щастя і одвічний біль.
Це — сонце і тепло, сніги й морози,
Мед на вуста й на вічні рани сіль.
Як на троянді — колючки і квіти,
Так і в житті є радість і печаль.
Високі мрії й дуже різні діти...
Чомусь таке трапляється, на жаль.
Всім хочеться все мати в ідеалі,
Причому водночас і без зусиль.
Щоб щастя без труда і без печалі
Пливло саме у руки звідусіль.
Та у житті такого не буває
Й запам’ятати треба в чому річ:
Зоря щаслива лиш тоді засяє,
Якщо трудитись будеш день і ніч.
А діти — це і щастя, і турбота,
Відповідальність і тривога теж.
Без відпочинку й вихідних робота,
Любов така, яка не має меж!
Підтримання
талановитої дитини батьками
Позитивних результатів у досягнути лише тоді, коли буде створено умови для
реалізації творчого потенціалу кожної дитини. Важливо допомогти дитині пізнати
себе, свої здібності, нахили, допомогти їй накреслити індивідуальну програму
свого розвитку на більш чи менш віддалену перспективу з урахуванням вікових та
індивідуальних особливостей. На жаль, не всі педагоги та батьки можуть вчасно
помітити обдарованість своєї дитини і створити відповідні умови для її
розвитку. Багато психологічних проблем обдарованих дітей обумовлені ставленням
батьків до самого факту обдарованості їхньої дитини.
Одна з головних психологічних проблем обдарованих дітей полягає в тому, що
в них бачать дітей лінивих, упертих, інколи аномальних, «не відсвіту цього».
Ранній та незвичайний розвиток дитини не помічають батьки з низьким рівнем
освіти або невисоким загальним культурним розвитком. У сім'ях, де дитина є
єдиною або навпаки, всі діти мають особливі здібності, теж нерідко «упускають»
обдаровану дитину, тому що її нема з ким порівнювати.
Інший варіант - батьки опираються визнанню своєї дитини обдарованою. Але
коли батьки «заплющують очі» на особливі здібності дітей, вони однак
продовжують впливати на взаємини дитини з тими, хто поруч. Тоді дитині самостійно
доводиться розбиратися у складних ситуаціях. Почуття провини, неприйняття себе,
бажання «бути як усі» можуть утруднювати чи навіть нівечити розвиток
особистості.
Батьки можуть відчувати провину через те, що, як їм здається, вони не до
кінця чи не так, як потрібно, виконують свої обов'язки стосовно обдарованої
дитини. Найчастіше це пов'язано з соціально-економічним статусом сім'ї -
розвиток дітей, їх навчання коштує грошей і чималих. У такій ситуації й діти
можуть відчувати провину через те, що батьки змушені надмірно напружуватися.
Можливо, це одна з причин приховування дітьми своїх здібностей. Трапляється, що
батьки бачать обдарованість там, де її немає. Особливо, коли вони самі
талановиті в якій-небудь сфері. Вони очікують від дитини обдарованості й бачать
бажане. Прес батьківських очікувань - надмірний тягар для дитини. Відома фраза
про те, що обдарована дитина обдарована в усьому, - неточна. І стосовно дітей,
мабуть, неправильна. Непропорціональність у розвитку - істотна проблема для
обдарованих дітей. Явні чи видатні здібності можуть виявлятися в якійсь одній
сфері (наприклад, у математиці), водночас розвиток іншої сфери (наприклад
мовлення) може бути нижчим від норми. Обдарованість може виявлятися в
позашкільній діяльності, а в школі така дитина буває «середнячком», а то й
нижче «середнячка». Обдаровані діти виявляють надмірну наполегливість у бажанні
отримати результат. Висока захопленість справою, яка вдається, швидко може
призвести до завищених особистісних стандартів і внутрішньої невдоволеності:
бути у всьому досконалим - неможливо. Оцінюючи свою роботу дорослими мірками,
дитина опиняється в ситуації фрустрації, відчуває тривогу та недитячі
переживання. Хоча, з іншого боку, це може бути варіантом «мук творчості». Всі
ці переживання можуть посилитись, якщо очікування дорослих, особливо батьків,
надто великі. Можливо, дитина сприйматиме себе як невдаху, тобто є вірогідність
формування заниженої самооцінки, тоді як завищено рівні домагань і об'єктивно
хороших результатів діяльності. Оцінне ставлення до дитини не корисне всім
дітям, але для обдарованих дітей таке ставлення особливо небезпечне. «У мене
нічого не виходить», «Я ні на що не здатний» - такі думки доволі часто
з'являються в об'єктивно цілком успішних дітей. Цінність будь-яких успіхів та
досягнень тут витіснено, заперечено, бо така дитина бачить себе вимогливим
батьківським оком.
Ряд проблем виникає через те, що батьківська опіка часто виявляється в
надмірному заохоченні дитини до якоїсь однієї сфери, наносячи шкоду іншим. Тоді
дитина швидко починає розуміти, що в ній особливо цінують батьки. І може
розвиватись однобоко, засвоївши, що перемогти, стати кращим, першим - це єдиний
спосіб заслужити максимум батьківської уваги. Гіпертрофована увага до якоїсь
однієї здібності дитини впливає й на її самосприимання, на формування
Я-концепції. Наслідком такого ставлення:
а) талант може бути «заритий у землю»;
б) розвивається невротичне бажання завжди бути першим;
в) непомірні батьківські амбіції можуть викликати високий рівень
агресивності та ворожості дітей.
Тому потрібно прагнути того, щоб батьки та педагоги зрозуміли: особистість
цілісна і цінна саме у цілісності, усвідомлення дитиною своєї унікальності,
унікальності будь-якої іншої людини допоможе їй «перемагати так, щоб інші теж
вигравали». Тим самим можна уникнути невротичних тенденцій.
Оскільки здібності розвиваються в процесі певної діяльності, їх формування
більшою мірою залежить від батьків, розуміння ними суті відповідних
здібностей, бажання побачити їх прояви і надати необхідну допомогу своїй
дитині. Головний напрям впливу - сприяння активізації навчальної діяльності з
метою вияву наявних у дитини здібностей, підтримання інтересу, заохочення
досягнень, підтримання впевненості у своїх силах та можливостях.
ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ В ЕПОХУ ІНТЕРНЕТУ
Потреби в Інтернеті дітей різних вікових груп
Дитині до 7 років цікаво й необхідно грати, особливо – у розвиваючі та сюжетно-рольові ігри. Яким би іграм не надавала перевагу дитина – віртуальним, чи іграм з батьками та іншими дітьми, - все буде корисно для його розвитку, зрозуміло, якщо дотримувати часових обмежень. Інакше віртуальні ігри можуть швидко стати для дитини сенсом життя, а реального спілкування вона буде уникати. Відводьте на віртуальні ігри півгодини в день, а на ігри з однолітками – 3-4 години.
З 7 до 11 років, діти як і раніше люблять грати та прагнуть використовувати Інтернет саме як майданчик для ігор. Але в цьому віці в дітей прокидається так зване соціальне «Я». Дітям важливо зайняти значуще місце в житті свого маленького світу: класу, школи, дружити з однолітками. Тут їй буде потрібна реальна допомога та просто увага батьків. Перші невдалі спроби дружби в початковій школі можуть травмувати дитину. В цьому випадку батьки зможуть дати йому практичні поради щодо встановлення контакту з однолітками, разом беручи участь у віртуальному спілкуванні в мережі. Зрозуміло, у всьому необхідно дотримуватись міри, і тоді Інтернет стане дитині помічником у подоланні бар'єрів спілкування, партнером по розвиваючим іграм, учителем у вивченні іноземних мов, джерелом необхідної інформації для уроків і просто – музики, картинок та фотографій, мультфільмів і позитивних емоцій.
Дитина в 11-14 років – це підліток. І найголовнішою, провідною його діяльністю є спілкування з однолітками. Тут Інтернет може стати просто незамінним помічником. Але, знов таки, все добре в міру! Інтерактивне спілкування потрібно обов'язково поєднувати з реальним. Після 11 років у підлітків починає активно пробуджуватись інтерес до питань дорослого життя, психології статей та всього, що з цим пов'язане. Важливо, щоб відповіді на свої питання підліток знаходив в першу чергу у батьків, а не на сумнівних сайтах. Крім того, у цьому віці в дітей з'являються кумири: співаки, спортсмени та артисти, про яких їм хочеться довідатися все. В цьому випадку Інтернет – кращий помічник та інформатор. Але батькам потрібно бути пильними, адже зірок часто супроводжує скандальна інформація.
Дитина старше 14 років – уже досить доросла людина, яка вважає, що сама краще знає, як їй потрібно поводитися, яку музику слухати, що читати, з ким спілкуватися. Цікавтеся всім тим, чим цікавиться ваша дитина, намагайтеся розібратися в колі його інтересів і спілкуйтеся з ним про них, навіть якщо це «не Ваша тема». Починаючи з цього віку з дитиною можна говорити і про вибір майбутньої професії. А в Інтернеті можна знайти безліч інформації, що допоможе дитині визначитися, а Вам – контролювати та, якщо буде потреба, коректувати вибір дитини, знаходячи більш повну інформацію про переваги й про недоліки різних професій.
Комментариев нет:
Отправить комментарий